|
Нудніший за нудні ідилії та оди, Від злості мізантроп, від дурості піїт – Як узяла тебе на глум лиха природа, Коли готовила на світ! Боїшся ти людей, як чорної недуги, Взірець потворних мрій, мізерної мети! Розважся, дурню злий! Не матимеш-бо ти Ввік ні коханої, ні друга.
|