|
Христос воскрес, нащадку Феба! Молю, щоб милостями неба Знов розум на Русі воскрес: Він щось, здається, ніби щез. Молюсь, щоб миру й тиші повній Воскреснуть скрізь у цю весну, Щоб в Академії шановній Воскресли члени всі од сну, Щоб ожила в добу сумну Чеснота предків-хлібосолів, Щоби, Шихматовим на зло, Воскрес новий наш Буало, Як свідок дурості й розколів, А з ним хай буде і срібло, І золота щоб більш було. Та воскресіння хай не буде Усопших творів!.. Нащо знов? Хай не воскреснуть, як забуті, Творець покійний, пан Бобров, Газетяра герой надійний, І Ніколєв, поет покійний, І неспокійний граф Хвостов, І всі, які писали в світі Занадто мудро, ради втіх. Із темним холодом до всіх. Що дуже соромно і гріх!
|