|
Учора Маша наказала Мені куплети зримувать І в нагороду обіцяла Спасибі в прозі написать. Спішу я виконать прохання, Ідуть роки між суєти: Іще сім літ – і обіцяння Не виконати можеш ти. Ви важно, мовчки, склавши руки, В зібраннях будете сидіть І, тішачи богиню скуки, З воксала в маскарад летіть – І не згадаєте поета!.. О Машо, Машо, поспіши – І за чотири ці куплети Ти нагороду напиши!
|