|
Недавно темною порою, Як місяць плив в самотині У небі, вкритому пітьмою, Я бачив – діва при вікні Сама сиділа у чеканні З таємним почуттям в очах, Вона дивилась в хвилюванні На темний під горою шлях. «Я тут!» – промовив хтось чутливо, І діва в темряві нічній Вікно відкрила боязливо... Сховався місяць в млі густій. «Щасливий! – я сказав з журбою, – Їх ждуть хвилини чарівні. Коли ж вечірньою порою Вікно відкриється й мені?»
|