(4 травня)Мій любий іменинник, О Пущин дорогий! Віта тебе пустинник, Одвертий і прямий; З прибулим обнімися, Віддай йому привіт, Але не метушися, Не бігай до воріт. Знай, простому поету Не треба етикету, Уклонів, суєти; Прийми ж, як подарунки, Усі його цілунки Любові й простоти! Влаштуй гульню на диво! На столик восковий Став кухлика на пиво, Вино в бокал налий; Старий наш друже й спільник! Замріємось на час. Хай розуму світильник Сьогодні згасне в нас, Нехай старик крилатий Летить на вороних: Хвилина мила втрати У радощах самих! Щасливий друже мрійний! В сумирній тишині Тече твій вік спокійний, Пливуть за днями дні; І ти в розмові грацій, Не знаючи біди, Живеш, як жив Горацій, Хоч не поет наш ти. У домі небагатім Знайомства ти не мав З лукавим Гіппократом, Розмов попів не знав. Не бачиш край порогу Юрби тяжких турбот; З тобою, слава богу, Веселість і Ерот; Ти любиш дзвін стаканів, Охочий покурить, І демон метроманів Тебе не покорить. Життя щасливе в тебе. Скажи, чого ж ще треба Для друга побажать? Доводиться мовчать... Дай бог, щоб я між вами У сотий славний май, Хоч зборканий літами, Сказати міг би прямо: Ось кубок: наливай! Веселість! Будь до смерті Супутник вірний наш, Щоб ми могли умерти При дзвоні повних чаш!
|