|
Аріст нам обіцяв трагедію з реклами, Таку, що всі з жалю в театрі заревуть, Що сльози глядачів рікою потечуть. Ми ждали золотої драми. І що ж? діждалися – і нічого сказать. До якостей її не зіб’єш інтересу, Бо, справді, удалось Арієту написать Прежалюгідну п’єсу.
|