|
Над Сербією зглянься ти, боже! Заїдають нас вовки-яничари! Без вини нам голови ріжуть, Наших жінок вкривають ганьбою, У неволю синів забирають, Красних дів примушують для сміху Сороміцьких пісень співати, Танцювати бусурманські танці. Старі люди згодилися з нами: Перестали вони нас спиняти, – Вже і їм не стерпіти насильства. Гуслярі у вічі дорікають: Довго вам годити яничарам? Довго ляпаси вам терпіти? А чи ви вже не серби, – цигани? А чи ви не мужчини, – старухи? Покидайте ваші білі домівки, Йдіть собі в ущелину Велійську, – Там гроза готується на турків, Там дружину свою збирає Старий сербин, воєвода Милош.
|