Соловей мій, соловейко, Пташка сіра, непомітна, В тебе є три насолоди, Три незмінні вічні пісні! Як у мене, ізмолоду, Є три болі, три турботи! Вже як перший біль: із горем Рано хлопця повінчали! А як друга згуба: вірний Кінь в дорозі притомився! Маю й третій біль, нестерпний: Любу дівчину зі мною Розлучили злії люди! Ви зробіть мені могилу В полі широкім, роздольнім! Посадіть при узголів’ї Щонайкращі дивні квіти Край могили ви джерельну Розшукайте чисту воду! Як ітиму гь тут дівчата, Вжеж, сплетуть собі віночки! А пристануть літні глоди, Хоч води, бодай, нап’ються.
|