|
Я пережив свої бажання, Я мрії розлюбив свої; Зосталися мені страждання, Пустих думок пусті рої. Важкої долі бурі люті Порвали пишний мій вінець, Живу в самотності й осмуті І жду – коли вже мій кінець? Так, пізнім холодом прибитий, На голій гілці, в зимній змрок Під вітру свист несамовитий Тремтить запізнений листок.
|