Сівач свободи, із пустині Я вийшов рано до звізди, І руки чистії, невинні На поневоленії борозди Кидали животворне сім’я. Та дармо лиш я стратив час. І добрі наміри й труди. Пасіться, сумирні народи! Вас не пробудить честі клич. Нащо отарам дар свободи? Їх різать або стригти треба лиш. Насліддя їх від роду в роди Ярмо з дзвіночками та бич.
|