Свободи сіяльник самітний, до зірки2 став я на ланах; із чистим серцем, беззавітно по бур’янистих борознах я розсипа́в живе насіння – та дурно тратив час і вміння, ріллею марно я пропах... Годуйтесь, вкоськані народи! Вас не розбудить честі гук. Навіщо стадам дар свободи? Хай пестять вовну та курдюк. Планида їхньої породи – ярмо зашийне та канчук.
1 Переінакшена Пушкіним цитата (з «Єлизаветинської Біблії» 1751 р.) із Євангелія від Луки, 8:5, яка відсилає до притчі про сіяча.
2 Алюзія на «Віфлеємську зірку», яка ознаменувала народження Ісуса (Євангеліє від Матвія, 2:9).
|