|
Я вас любив: любов моя, ще може, В душі моїй не згасла, мов світляк. Тож хай вона вас більше не тривожить; Не хочу я печалить вас ніяк. Я вас любив безмовно, безнадійно, То з ревністю, то з пристрастю гріха. Я вас любив так ніжно й сновидійно, Як дай вам Бог, щоб ще хтось так кохав.
|