А що тобі моє ім’я? Воно помре, як крик лелеки, Який летить в краї далекі, Як взимку пісня солов’я. Воно у пам’ятнім листі Залишить мертвий слід із літер, Як надпис, що читає вітер На давнім цвинтарнім хресті. Що в ньому? Пам’яті нема У днинах но́вих та буремних, Не дасть воно душі тепла, Не пам’ятай його даремно. Але в тяжкий скорботи час Прошепочи: за ним сумую; Хоча немає разом нас, Є в світі серце, де живу я...
|