|
Що в імені тобі моїм? Воно замре, мов сплеск печальний Морської хвилі в берег дальній, Мов гук нічний в лісу глухім. І пам’ятним воно листкам Лиш мертвий слід лишити в силі, Мов древній напис при могилі На мові, незнайомій нам. Що в нім? Утрачене давно Між хвилювань нових і втішних, Твоїй душі не дасть воно Ніколи згадок чистих, ніжних. Та в день печалі, в тишині, Ти прокажи його, згадавши; Скажи: є пам’ять по мені, Є серце, де живу я завше.
|