Даремно діві гордовитій
Я дарував свою любов!
Бо хоч життя моє, хоч кров,
Для неї – незначущі миті.

Лише слізьми я ситий буду,
Зневіра серце потрошить.
Та краще, ніж у смутку жить,
Я назавжди її забуду...*
Віктор Чернявський2015