1.Ось, перешедши міст Кокушкін2, уперши дупу в парапет, з мосьє Онєгіним сам Пушкін стоїть, дивіться, тет-а-тет. Не удостоюючи зглядом твердиню влади, цей гордій вмостився до фортеці3 задом... Не плюй в криницю, милий мій. 2.Пупок просвічує зухвало, назовні цицька – втішна мить! Тетяна папірець зібгала, бо в неї черево болить. Вона прокинулась на зірку, – відради не було вві снах, – й мерщій подерла на підтирку, звичайно, «Невський Альманах».
1 Щорічник «Невский Альманах» у номері на 1829 рік помістив невдалі ілюстрації до «Євгенія Онєгіна», намальовані художником О.В.Нотбеком.
2 Мається на увазі Кокушкін міст через Катерининський (зараз – Грибоєдова) канал у Санкт-Петербурзі. 3 Мається на увазі Петропавлівська фортеця у Санкт-Петербурзі.
|