|
Край моря дуб стоїть зелений, ланцюг із золота на ньому, кіт ходить ланцюгом учений вдень і вночі – не знає втоми. Іде праворуч – заспіває, ліворуч – казку гомонить. Дива там: лісовик блукає, русалка на гіллі сидить. На невідомих там стежинах тварин небачених сліди; на ніжках курячих хатина - дверей та вікон не знайти. Видіння край той полонили: там на світанку линуть хвилі самотній берег привітати і тридцять витязів чудових із хвиль виходять смарагдо́вих казковий острів чатувати. Там королевич йде з походу, полонить грізного царя; на диво усьому народу, під хмарами, через моря несе чаклун богатиря... В неволі плаче там царівна, а бурий вовк їй служить вірно. Там ступа з Бабою Ягою простує-йде сама собою; там цар Кощій над скарбом чахне, там руський дух, там Руссю пахне! Я там бував, мед попивав, сидів під дубом тим зеленим й під плескіт моря кіт учений мені казки розповідав.
|