|
При лукомор’ї дуб зелений; Цеп золотий на тім дубку: Учений кіт вночі й щоденно Кружляє по тому цепку. Іде праворуч – казку мовить, Ліворуч – пісню муркотить. Дива там: лісовик там бродить, Русалка на гілках сидить; Там звірина на всіх доріжках, Там небезпеку все таїть; На курячих там хатка ніжках, Без вікон, без дверей стоїть; Примари там з лісів і схилів, Там на зорі наплинуть хвилі На берег, на пісок грузький, І тридцять лицарів прекрасних Рядами з вод виходять ясних, І з ними дядько їх морський; Там королевич мимоходом Чарує грізного царя; Там в небесах перед народом Через ліси, через моря Чаклун несе богатиря; В темниці там царівна тужить, А сірий вовк їй вірно служить; Там ступа з Бабою Ягою Іде, бреде сама собою; Там цар Кощій над злотом чахне; Там руський дух, там Руссю пахне! І я там був, і мед я пив; Край моря бачив дуб зелений; Під ним сидів, і кіт учений Казки мені там муркотів. Запам’ятав одну: я всім Тепер цю казку розповім...
|