|
Не прикидайся, друже мій, Супернику широкоплечий: Тобі звук ліри не страшний І томні елегійні речі. Дай руку: не ревнивий ти, Я звик у лінощах цвісти, Твоя красуня розум має; Я бачу все і не гнівлюсь: Вона Лаура, кожен знає, Та я в Петрарки не годжусь.
|