Із церкви від всеношної йдучи, Антипівна з Марфушкою сварилась: – Даремно видиралась ти на крилас, гріхи твої види́мі і вночі! Ану, вгадай: хто був неподалік, коли у стайні ти, така кобила, з хрещеником Ванюшкою блудила? Чекай, іще це взнає чоловік! – Та хто б казав! – Марфушка відмовля. – Ванюшка – він дитя і не при ділі; а сват Трохим, що в тебе щонеділі? В парафії це знає кожна тля! Примовкни, кумо: грішна й ти, авжеж, але ж – ганьбиш усіх безперестанку; в чужій шпарині бачиш ти заскалку, а у своїй – колоди не взнаєш.
|