На горах Грузії лежить нічна імла;
Шумить Арагва піді мною.
Прилинула печаль і душу сповила,
Печаль, що сповнена тобою,

Тобою – більш ніким... Та, всупереч всьому,
Ніщо не здатне засмутити,
Бо серце знов горить, кохаючи тому,
Що вже не може не любити.
Олександр Грязнов?