На горах Грузії лежить нічна імла; Шумить Арагва піді мною. Прилинула печаль і душу сповила, Печаль, що сповнена тобою, Тобою – більш ніким... Та, всупереч всьому, Ніщо не здатне засмутити, Бо серце знов горить, кохаючи тому, Що вже не може не любити.
|