|
Мій голос, що тобі несе мої благання, Тривожить ночі пізньої мовчання. Край ліжка свічечка на відстані руки Горить. Мої слова, складаючись в рядки, Течуть немов струмки, що сповнені тобою. В пітьмі твоє лице я бачу над собою. Ти посміхаєшся, і шепіт чую я: Коханий, друже мій... люблю...твоя...твоя!..
|