|
Чи виє звір в бору глухім, Чи трубить ріг, чи грима грім, Чи діви спів за бором тим, На всякий глас Свій відгук в просторі пустім Народиш враз. Ти дослухаєш рев громів І бурі гук, і шал вітрів, І крик селянських пастухів – Й одвіт летить. Тобі ж ні слів. Такий з віків, Поете, й ти.
|