Над лісними берегами, У вечірній тишині Галас, співи під шатрами І запалені вогні. Здрастуй, плем’я гомінливе! Пізнаю твої огні, В інший час я б сам, можливо, Проводжав шатри рясні. Завтра з першою зорею Зникне слід ваш і намет, Рушить валка – та за нею Вже не піде ваш поет. Він мандрівницькі ночівлі І забави давнини Вже забув в сільськім безділлі, В дні ясної тишини.
|