Засохлу квітку між листками Забуту в книзі бачу я; І ось вже мріями-думками Душа сповняється моя: Ти де цвіла? коли? весною? І чи цвіла там довго ти? Чиєю зірвана рукою? Й поклали чом тебе сюди? Чи в пам’ять зустрічі ясної, А чи розлуки навесні, Або прогулянки сумної У полі, в лісовій тіні? І де ж бо той і та пропали? І чим палають їх серця? Чи, може, і вони зав’яли, Як невідома квітка ця?
|