Крізь громади хмар навальних Місяць стежку вибира, На галявинах печальних Не вщухає – світла – гра. Шлях – за снігом – непомітний, Трійка коників біжить, Дзвоник, знай, – одноманітний, Надокучливо бринить. А ні – вогника!.. – Прикмети: Глушина та сніг, – одні... – Тільки – дзвін, верстви, замети Та – пітьма – вдалечині... – Нудно, журно... Завтра, Ніно, Як – додому повернусь, Я вмощусь біля каміну Й на твій вид – не надивлюсь! Зайве – геть – до понеділка! Нас – північ – не роз’єдна! Хай – годинникова стрілка Коло, знов, – розпочина... Сумно, Ніно!.. – Ніч – без краю, Задрімав, – замовк – візник, Тільки дзвоник – не вгаває... У тумані – місяць – зник...
|