|
Моє шаленство – радісне, юначе Мені гірке, тяжке похмілля наче. Ба, – як вино! – печаль минулих днів Із року в рік – міцніша, поготів Мені віщує труд сумний і торе Прийдешнього непевне бурне море. Та як – не хочу, друзі, помирать! Я – бути хочу, мислити, страждать І сподіваюсь ще – на насолоди, Що подарує шлях мій – крізь негоди, Коли – гармонією, знов, уп’юсь, В сльозах – над вигадками звеселюсь І, може, – ще на мій захід печальний – Сяйне любов’ю – усміх прощавальний.
|