Кохання, надій, тихої слави
Недовго ніжив нас обман,
Щезли юні ці забави,
Як сон, як вранішній туман;

Та в нас палає ще бажання,
Гнічені владою фатальною
Нетерпляче все це душею
Вітчизни почуй призивання.

Чекаємо з томлінням уповання
Хвилини вільності святий,
Як чекає коханець молодий
Хвилини вірного побачення.

Поки ми волею палаємо,
Поки серця для честі живі,
Друже, вітчизні присвятимо
Душі прекрасні ці пориви!

Товариш, вір: зійде вона,
Зірка привабливого щастя,
Росія не буде хвора
І на уламках самовладдя
Напишуть наші імена!
Олексій Іродіадів-Гауліш2014