|
Надій, любові, мрій і слави Недовго тішив нас обман, Минули юності забави, Як сон, як вранішній туман; Та ще горить у нас бажання, Під гнітом влади віковим Душею й серцем вогняним Вітчизни чуєм закликання. Хвилини вольності святої Ждемо з надією ми так, Як жде з коханою юнак Хвилини зустрічі палкої. Допоки чесно живемо І прагнем волі, як світання, Вітчизні, друже, віддамо Душі найкращі поривання! О друже, вір: зійде вона, Зоря принадливого щастя, Проснеться рідна сторона, І на руїнах самовластя Напишуть наші імена!
|