|
Моя розрадо в дні суворі, Старенька подруго моя! На самоті в глухому борі Давно ти ждеш мене здаля. Весь день ти край вікна в світлиці Вартуєш в болісних думках, Повільно рухаються спиці У зморщених твоїх руках. В забуті дивишся ворота На довгу, довгу чорну путь, І сум, передчуття, турбота Тебе щохвилі обстають...
|