|
Я пам’ятаю мить чудову: З’явилася ти, в подій... часи, Як швидкоплинна мрія... знову, Як геній чистої краси. Томління смутку безнадійне В тривогах метушні... Взнаки Мені твій голос дався ніжний І риси милі. Йшли роки. У бурі бунтівній, плин сніжний, Розсіяв мрії у красі... І я забув твій голос ніжний, Твої небесні риси всі. У глушині, в мороці... в’язня, Тягнулися все ж дні мої Без божества, натхнення... блазня, Без сліз, життя, любові... дні. Пробудження душі настало: І знову мить – з’явилася ти, Як, швидкоплинна мрія, вдало, Як геній чистої краси. І серце б’ється горячково, Для нього вже воскресло знов Рис божество, натхнення слово Життя і сльози, і любов.
|