|
Перестрілка за горбами; бачать табір їх і наш: в’ється перед козаками хвацькуватий делібаш. Делібаше! геть од лави, стережись, червоний лис; вмить амінь твоїм забавам покладе козацький спис. Гей, козаче! й ти до бою не спіши, бо на скаку зріже шаблею кривою делібаш із пліч башку. Засвистіли, понеслися, стялись в крику... Й уяви: делібаш уже на списі, а козак без голови.
|