|
Крук ід крукові летить, Крук ід крукові кричить: «Де б нам, круче, пообідать? Як би нам про те провідать?» Крук ід крукові в одвіт: «Знаю, буде нам обід; В чистім полі при рокиті Молодця убито в житі. Ким убито та чого, Знає сокіл лиш його, Та кобилка вороная. Та хазяйка молодая. Сокіл в пущу полетів, На кобилку ворог сів, А в хазяйки сподіванка На живого – на коханка».
|