|
В степу життя, безкрайому й сумному, Із трьох джерел судилося нам пить: Літа безумні піняться в одному І молодість хвилює і кипить; У другому, під темний час вигнання, Кастальський плин скрашає нам життя; Та найсолодше джерело останнє... – Холодне і німотне забуття.
|