|
Багато в човні нас було; Якісь напружували парус, А інші разом силкувались Та налягали на весло. Мовчав стерничий наш розумний, Човном громіздким керував, Я – з вірою до всіх святинь – Пловцям співав... Морську гладінь Зібгав зненацька вихор буйний... Всі з човна згинули – це так! – Я ж, нерозгаданий співак, Врятован Божим Охоронцем. Співаю всупереч біді, І одяг, змочений в воді, Сушу під скелею на сонці.
|