|
Гармоніка не грає, гармоніка – співа! Потиснуть руку другові товариш забува. З-поза якого чину – печаль така?! І жах – несе хлопчину, немов листок – ріка, І він – пита у другого: «Чом – не вітаєшся, Чом – ти руки не подаєш, все – відвертаєшся?! Чи – серцем ти – сивий: все ти – маєшся, Чи – гніваєшся, чи – сумніваєшся?!» А другий товариш – бровічо повів І першому товаришу – так – відповів: «Гармоніка – не грає: гармоніка – співа! А я тобі, товарише-д, – скажу – такі слова: Братану хрестовому – руки не подаю – За Женьку, за – кралю, за – любку мою! Краще б ти, приблуда, – в Америці жив, Зі мною – не знався, аби – не дружив! Вовіки – щоб тут не співав, не басив, Трави б в заповідних місцях – не косив! Покінчено – з дружбою – в нещаснім краю, За Женьку веселу, – за коханку мою!..»
|