|
Я живу не за графіком, Не тримаюсь доріг. Кожен штрих біографії – Все у віршах моїх. Все – від нашого стяга До шматка на столі; Вся моя навантага На цій рідній землі. Все – від пісні, що лине В кожний радісний дім, До старої билини В Заонежжі моїм. І від пролісків милих, Що весною збирав, До гіркої могили, Де батьків поховав. Все – від квітів осмутних До буяння весни, До сузір’їв салютних На кордоні війни... Ми не конче потрафим І чужим, і рідні... Вся моя біографія У близькій стороні. Не в парканнім паліччі. А в вітрах верхових І у зошитах віршів, У піснях фронтових, А ще в справах, в опалі, Яку лютою звуть, В друзях, котрі відпали, В друзях, котрі живуть. Хтось постійно під тучами, День за днем – ні рядка, Десь і слово замучили В тісноті кулака. Ну їх к бісу, пророків, Що утверджують лінь, З позіханням глибоким Вміють кинути тінь... А я вибрав дорогу, Щоб несхитно іти, – І в путі, слава богу, Не спізнав німоти!
|