|
Захід вже поволі гасне в парку, Спалахнули в Корсо ліхтарі. Скоро ніч в готелі вже «Сан-Марко» – Бдіння до ранкової зорі. Фетучіні смак біля фонтану, І солодке пінисте вино. Ти зі мною, й серце знову п’яно, Горе зле – як вітром знесено. Довгі мандри в надрах Рима гулких, Тибр, і Колізей, що ледь дожив, Вереск дам в пустельному провулку. Гам таверни, відблиски ножів, – Все в житті хвилинно і непевно, Тільки день сьогоднішній для нас. Буду довго ім’я Одієрна1 У вечірній згадувати час. Захід вже поволі гасне в парку, Спалахнули в Корсо ліхтарі. Скоро ніч в готелі вже «Сан-Марко» – Бдіння до ранкової зорі.
1 Можливо, мається на увазі персонаж п’єси «Принцеса Мрія» Е.Ростана (1895).
|