|
Не називай минувшину минулим. У дні новому є її сліди... За шал цвітінь садам не дорікнути, плодам незрілим в їхній гіркоті. Всьому свій час! У всього є вершина! В словах і в тих є, мабуть, свій зеніт... Ніколи ще природа не спішила опі́вніч по́луднем щоб замінить... Не поспішай картать свої незгоди, собі самому й світу не бреши, і доживеш до ясної погоди, і смерть свою ти зможеш пережить.
|