|
Шепочуть боги: «Не пізнаєш раю, Пізнаєш муки пекла ти, авжеж. Підеш за нею – зовсім втратиш радість, І спокій втратиш, й щастя не знайде́ш. Підеш за нею – зустрічай невдачу, Та й ворогів ти наживеш ще там. Підеш за нею – гірко ще поплачеш, Та буде пізно, зрозумієш сам...» Шепочуть люди, начебто і гідні, Свій погляд не бажаючи піднять: «Підеш за нею – проклянуть всі рідні, Та і чужі – навряд благословлять». «Підеш за нею, – мовить друг-товариш, – Вважай, що дружби вже не поверне́ш. Підеш – та каши з нею ти не звариш, А з голоду натомість пропадеш... Підеш за нею – стане безвідрадно, Підеш за нею – тільки на біду...» І я пішов за нею безоглядно, Й до цього дня, хоч каюсь, але йду...
|