|
Крізь напівсоння почин Чую малиновий дзвін. В травах світанку гінці, Ніби дзвенять бубенці. Це серед рідних рівнин Грона горять горобин, В рідній щось цій глушині Душу торкнуло мені. Малиновий дзвін на зорі! Скажи моїй милій землі: «З дитинства в малиновий дзвін І в тебе – закоханий син.» Цей бо малиновий дзвін Від материнських хатин І від зорі, від води, І від старої біди... Пилом затеплиться шлях, Де ми блукали в полях, Де на зорі, крізь почин Чути малиновий дзвін. Малиновий дзвін на зорі Скажи моїй милій землі: «З дитинства в малиновий дзвін І в тебе – закоханий син.»
|