|
Знай, пройшов вогонь і воду я, Й мідні труби різного формату. Щоб душа твоя заграла під турботою, Коли буду очі й губи цілувати! Відсиріли дрова, взимку так буває. Задиміла раптом піч так недоречно. Що ж мої ніжнісінькі слова, а? – Не чіпають вже твого сердечка?!. Сурмачі хай грають на трубі. Сажотруси чисто чистять труби. Кожному – своє, а я в тобі – Сумніваюся, ти любиш, чи не любиш?!. Ось замовлю хіт оркестру я – Заспіває той соліст, відомий всюди. А сурмач, у всю трубу свою – «ля-ля!», Видасть звук за скромну інвалюту. Звук сурми чарівний – аж шкребе! Підспіваю трохи я тому солістові, – Все тому, що так люблю тебе. І любові хочу – тільки суперчистої... Сурмачі хай грають на трубі. Сажотруси чисто чистять труби. Кожному – своє, а я в тобі – Сумніваюся, ти любиш, чи не любиш?!.
|