|
Хата вікнами в сад, де нас мама чекає, Де колиска моя – мабуть, досі стоїть, Хату вікнами в сад вперто так замітають Золотий листопад, заметільна блакить. Повернусь я сюди, може, пізно чогось так, Вітер з півдня нічний запах яблук приніс, Хата вікнами в сад, ти приснилася просто В рідній тій стороні, що пішла під укіс. Хата, й сад під укіс, і любов, і печалі, Навіть хвіртка в саду, огорожа в імлі, Хата вікнами в сад, та невже відлунали Звуки ті, що колись рвали душу мені. Хата вікнами в сад, де нас мама чекає, Де колиска моя – мабуть, досі стоїть, Хату вікнами в сад вперто так замітають Золотий листопад, заметільна блакить.
|