|
Життя все вабить вглиб, та от: Де бог? Людина де? Де чорт? Удача, де любов в мені, Чи все згоріло у вогні?.. Де молодість, де слава – дим?.. Був чи не був я молодим?.. Мед у душі? – хто розбере... Дай, Бог, твій досвід все збере. І хоч короткий він, наш вік, Та нескінченний чоловік. А де там чорна риса та – На біса знати?! На чорта?!. Лише друг друга – придивись: Підніме вгору, скине вниз, . І звіт, як на духу, дасть, от: Це – Бог, людина це, це – чорт.
|