|
Коли турботи серце тиснуть, чи новини В союззі з розмислом час крадуть, наче збуй, Тому для ласки я не виділю хвилини – Не дорікай і не ревнуй. Моє кохання не веселе, не догідне, Не марить щастям, та не спить, Тебе рятуючи від бід, неначе мідний Ударами сокир побитий щит. Тобі слугую, наче лицарю кольчуга, Холодна й сіра, як зима. У дні змагань та битв вона вірніша друга, Але у ній тепла нема! Тебе не зраджу я; якщо ж мене покинеш Шукать жадання вогняне, У самоті журній згадаєш ти, оціниш Моє кохання крижане.
|