|
Й розум гублячи, й серце в палкій боротьбі Недарма віддаюсь я безтямно тобі: Я цілую гебе і за ту, перед ким Я соромивсь зізнатись б бажанні палкім, І за ту, що в коханні була запальна І сміялась до сліз – невситима, шальна, І за ту, що могла буть для мене щитом, Та – спочила навік під могильним хрестом. Все, що в серці моїм запалало для них, Хай, згораючи, згасне в обіймах твоїх.
|