|
Зорі вечорової сяйво Купається в променях сонця. Жахтить, погасаючи, море, Затих по дорозі самотній Танцюючий гомін дзвіночків. Погоничів смутная пісня В далекім бору обірвалась. В прозорім тумані майнула І зникла кигучая чайка. Гойдається білая піна, Гойдаючи камінь, як сонну В колисці дитину... Мов перли, Роси освіжаючі краплі Заблисли на листі капітана, І в кожній краплині, як в люстрі, Зорі вечорової сяйво.
|