Не билину в степу,
При дорозі-шпяху,
В південь спека в’ялить:
В молодого співця
З туги серце болить;
Горе душу гнітить,
Як могила мерця.

Я зів’яв, я зів’яв
На весь вік, на весь вік,
Щастя-долі не мав
І на рік, і на рік.
Я не жив – я губив
Кращі сили свої,
Пал завзяття побив
Всі надії мої...
Павло Грабовський1899