|
Швидше обертається земля, чи жартуєш ти, що все кружля. Чи то вечір – тиха синь, чи то сонце, чи то тінь – все змішалось, нібито у сні... Пори року і число забуваю як на зло, коли слово мовиш ти мені. Глянеш ти – і я увесь горю, І дивлюсь на тебе, на зорю. Чи то вітер шелестить, Чи то річка гомонить, – Все змішалось, нібито у сні... Я не знаю, так чи ні. Голова, як в тумані, Коли слово мовиш ти мені. Ой, любов – так близько й до біди! Не піду від тебе нікуди! Чи то дощик, чи то сніг. Чи то сльози, чи то сміх – Все змішалось, нібито у сні... Я тебе одну люблю. Все для тебе я зроблю. Коли слово мовиш ти мені!
|