|
Де ж ви, де шкільні підручники І завдання з математики? Хто тепер сидить за партою Біля крайнього вікна? Вже дівчатка наші замужем, Оженились наші хлопчики, – Стала вже для однокласників Класом рідна сторона. Залишилися забутими І скакалочки і м’ячики, Є своя робота в кожного І свої у всіх діла. І дівчатка вже доросліші, Стали хлопчики солідніші, Ті, яких десь географія За собою повела. Ми захоплювались творами, їх писать було заманливо, Про Печоріна і Чацького, Про «Полтаву» і Петра... Та дівчатка наші сивіють, І лисіють наші хлопчики, І нічого тут не вдієте, Це ж бо істина стара. Нас уже зове по-батькові Покоління менше нинішнє, Тільки ж дружбу ми цінуємо І вона у нас міцна. До цих днів один для одного Ми дівчатка ті ж і хлопчики, Для яких лиш класом радісним Стала рідна сторона.
|